бурмотати — очу/, о/чеш і бурмоті/ти, очу/, оти/ш, недок., перех. Говорити невиразно, неясно; бурчати … Український тлумачний словник
бурмотати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
булькотати — очу/, о/чеш і булькоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Підсил. до булькати. 2) перен., розм. Невиразно говорити; бурмотати … Український тлумачний словник
буркати — I аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти. II аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що будити … Український тлумачний словник
бурмотання — я, с. Дія за знач. бурмотати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
бурмотіти — див. бурмотати … Український тлумачний словник
момотати — очу/, о/чеш і момоті/ти, очу/, оти/ш, недок., діал. Бурмотати, бурмотіти … Український тлумачний словник
пробурмотати — очу/, о/чеш і пробурмоті/ти, очу/, оти/ш, перех. і без додатка. Док. до бурмотати, бурмотіти … Український тлумачний словник
харамаркати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити невиразно, неясно; бурмотати … Український тлумачний словник
бурмотіти — див. бурмотати … Словник синонімів української мови